Традиція розпису яєць на Гуцульщині і Покутті нараховує багатовікову історію і саме тут, мистецтво писанкарства сягнуло високого рівня.
Колекція писанок у Коломийському музеї народного Мистецтва Гуцульщини формувалась багато десятиліть і поступово виникла ідея створити окремий відділ - музей писанкового розпису.
Головними завданнями музею мали стати: збирання, збереження, популяризація і експонування творів народних майстрів, їх наукове опрацювання і донесення до наступних поколінь.
Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і реставрації писанки, який винайшли Коломийські музейники.
Завдяки цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських писанок.
Сама по собі писанка - це переважно куряче або гусяче яйце, розписане за специфічною технологією воском та пофарбовано природними або аніліновими фарбниками.
Традиція такого розпису в гуцульському регіоні сягає глибин багатовікової історії й становить унікальне надбання творів мініатюрного живопису, орнаментика якій збережено за язичницькими символами.
Спочатку планувалося розмістити музей в колишніх польських костелах в Делятині або в Стопчатові.
Потім обласне управління культури подало ідею побудови музейної експозиції в Івано-Франківську, в будинку, який знаходився в міському парку і побудований в гуцульському стилі.
Але найоптимальнішим варіантом було відкриття музею в Коломийській церкві святого Благовіщення і це було затверджено рішення виконкому міської ради від серпня 1983р.
З цього часу почалася інтенсивна робота зі створення музею: поповнення колекцій, розробка структури музею та тематико-експозиційного плану. 
Урочисте відкриття музею відбулося 26 жовтня 1987года якраз на 400-річчя церкви св. Благовіщення.
Церква-музей розміщувалась на перехресті жвавих автомобільних доріг, що зумовило активне відвідування музею, хоча він функціонував лише в літній період.
У 1990р. церква була передана віруючим, а музей не отримав постійного приміщення.
З 1992р. музей писанкового розпису розміщувався в малопристосованих будинках. Нова сторінка історії музею розпочалась з побудови спеціалізованого будинку, центральна частина, якого має форму яйця, яке ззовні розмальоване як писанка. Будівництво тривало рекордний час - 90 днів.
Урочисте відкриття музею відбулося 23 вересня 2000 року під час десятого Міжнародного фольклорно-етнографічного фестивалю гуцулів у місті Коломия в Івано-Франківській області, в якому брали участь Президент України та Голова Верховної Ради України.
Коли на Прикарпатті перебувають з робочими візитами урядові та іноземні делегації то можна з упевненістю вважати, що вони обов'язково відвідають музей «Писанка».
Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі яйця, яке розмальоване як писанка, стала візитною карткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.
Центральна частина музею має форму писанки висотою 14 метрів, діаметром - 10 метрів. Приміщення виконано повністю з кольорового скла, загальна площа вітражу становить понад 600 квадратних метрів.
Експозиція музею відображає орнаментальне, композиційне, колористичне багатство народної поліхромної графіки. У нашому музеї існує традиція пов'язана з його специфікою і започаткована головою ОДА Михайлом Вишиванюк.
Вона полягає в тому, що коли музей відвідують перші особи держави, то професійна писанкарка подає їм біле куряче яйце, розтоплений віск бжоліній, писачок і пропонує зробити підпис на поверхні яйця. А потім розписує як писанку.
Другий поверх - писанки з підписами відомих представників Україна
У колекції музею вже є писанки з підписами Президента України Л. Д. Кучми та його дружини Людмили Миколаївни, голови О. Р. України Івана Плюща, прем'єр-міністра А. Кінаха, віце-прем'єр-міністра В. Семиноженка, колишніх Прим'єр міністрів В. П. Постовойтенка, В. А. Ющенка, міістра оборони О. Кузьмука та ін
Музей відвідали губернатори всіх областей та численні закордонні делегації на чолі з послами та консулами. Концепцію експозиції музею розробила директор Ткачук Я.Ю., а втілювали її в життя коломийські художники Василь Андрушко та Мирослав Ясінський.
В даний час музей перетворився на своєрідний храм мистецтва, звичаїв і традицій. У вестибюлі представлено скульптуру матері Божої з дитиною і вишиті чудодійні ікони, які створюють неповторну атмосферу для поглибленого огляду.
На другому поверсі представлені колекції понад 6000 писанок з найбільших центрів писанкарства на Гуцульщині та Покутті, з Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та інших областей України, а так само з Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Пакистану та Індії. Деякі експонати були виготовлені ще на рубежі 19-20 століть.
Коментарі