Побудований на початку XVI столітті польськими феодалами Куропатвами Пнівський замок зберігся до наших часів не погано.
У замку багата історія. Вже в 1621г. він був узятий і частково зруйнований загоном Г. Кардаша. У 1648р., Під час національно - визвольної війни українського народу, він був узятий і знову зруйнований загонами С. Височана. У 1676г. його взяли в облогу і значно зруйнували турецькі війська. Кожен раз замок відновлювали, зміцнювали і до кінця XVIII століття він був мешкаємо.
Прямокутний в плані, з товщиною стін 1,7 м споруджений з блоків вапняку і цегли, замок частково був обнесений ровом. Чотири кутових вежі (зі сходу - круглі, із заходу - шестигранні) посилювали обороноздатність фортеці. Для того ж служили і напівкругла вежа в середині західної стіни і трикутний виступ з двома ярусами бійниць на східній. Зі східного боку захистити замок посилена глибоким яром, з півдня - штучним ровом.
В'їзна вежа розташована в південній стіні. Перед нею був підйомний міст через рів. У вежі збереглися отвори для ланцюгів підйомного мосту.
Не дивлячись на назву, Пнівський замок відноситься до м.Надвірна, тому що знаходиться в межах цього селища, а не сусіднього Пніва. По дорозі потрібно проїхати близько 800 метрів після знаку населеного пункту Пнів до повороту ліворуч (якщо їхати з Надвірної). 
Навколо похмурої Пнівської твердині існують численні легенди. Одна з легенд розказує про існування підземного ходу до сторожової вежі в парку міста Надвірної (приблизно два кілометра). Сторожова вежа справді існує, хоч стан її далеко не кращий за стан самої фортеці. Проте важко відповісти чи існував цей підземний хід: в сторожовій вежі справді є підземне приміщення з заваленими воротами в невідомість. В замку підземних приміщень аж чотири, але всі вони давно завалені і зараз важко знайти якісь сліди підземного ходу. Скоріш за все, ці приміщення служили пороховими та харчовими складами. Інша легенда розказує про підземний хід від Пнівського замку аж до Манявського Скиту, проте якщо перша легенда заслуговує на увагу істориків та дослідників, то друга не більше чим фантазія. До Манявського Скиту більш чим 35 кілометрів, а беручи до уваги гірський карпатський рельєф і технічний бік тих століть, неважко зробити висновок, що це було неможливо.
Сьогодні, Пнівський замок – мальовнича і мрійлива руїна. Не дивлячись на століття, які розділи могутню Пнівську фортецю від забутих людьми руїн, тут зберігся дух замку, дух, який відчували будівельники та вартові, солдати та повстанці, графи та слуги....дух, який можна відчути і сьогодні. Стоячи на стіні фортеці, якось особливо пролітають тисячі похмурих романтичних роздумів. Відповісти на які може лише час....
Коментарі