Є в Карпатах такі місця, які знаходяться в значній відстані від популярних туристичних маршрутів, але при цьому заслуговують на окрему увагу. Яскравим прикладом такого унікального місця є Манявський скит.
У 25 км. від залізничної станції Надвірна Івано-Франківської області, в мальовничій ущелині Карпатських гір, розташувалося старовинне село Манява. Тут, серед карпатських сосен-смерек, на скелі над річкою стоїть старовинний монастир-скит 17 століття. Заснований він був вихідцями з Афону ченцями Йовом Княгинецький та Іваном Вишенським. Датою заснування Манявського скита слід вважати 1608 рік. Саме тоді про нього з'явилися перші згадки в літописах. Колись цей монастир підпорядковувався безпосередньо константинопольському патріарху. Свого часу тут розташовувалася велика бібліотека стародруків. Легенди свідчать, що в 30-40 роках XVIII століття сюди неодноразово наведовался легендарний ватажок гуцульських повстанців Олекса Довбуш. У 1620 р. Царгородський патріарх дарував скиту право ставролігії. У середині ХVІІ ст. в скиту перебувало до 200 ченців. Він мав у підпорядкуванні десятки монастир у Галичині, на Буковині й навіть у Молдавії. У 1612 р. в монастирі була споруджена Хрестовоздвиженська церква. Манявський скит - аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визнана осередок духовності і культури України. Його ще називають - "Український Афон". Святе місце з цілющою, джерельною водою знаходиться у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом, первісною дикою природою, поблизу с.Манява (відстань від обласного центру - 45 км). Засновником та першим ігуменом (настоятелем) монастиря був Йов (Іван) Княгиницький (1550-1621 рр..), Родом з м. Тисмениці - один з плеяди видатних представників церкви, які активно займалися богослужбовою і культурно-просвітницькою діяльністю. Разом з Іваном Вишенським та Захарією Копистенським у 1606 р. створена чернеча община.
Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями - вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Між схилами гір, вкритих вічнозеленими смереками, з трьох сторін скит омивається водами правої притоки річки Манявку. Колись це було місце для молитви, очищення, сповіді і причастя, і паралельно надійне сховище в часи нападів кримських татар і турків. Майдан монастиря має підземні склепінчасті пивниці, справжні лабіринти з таємними виходами в гори, сполучними переходами між будівлями. У 1621 р. скит було обнесено кам'яним муром з трьома оборонними вежами. Однак під час турецького набігу в 1676 р. скит був зруйнований і відновлений лише в 1681 році. Існує припущення, що на території монастиря похований гетьман України Іван Виговський, який помер у 1664 році. Ще Манявський скит знаменитий своїм іконостасом, створеним в кінці XVII століття іконописцем ієромонахом Іовом Кондзелевича. Це велична споруда, розмірами 13 х 11метров, складається з шести рядів, в яких розміщено близько 100 ікон різних розмірів, від мініатюр до ікон величиною понад два метри. За значущістю іконостас стоїть поруч з такими ж видатними пам'ятками, як Козелецький іконостас на Чернігівщині та Сорочинський на Полтавщині. У 1970-1980 роках в монастирі були проведені значні реставраційні роботи. Після цього Манявський скит був оголошений історико-архітектурним заповідником.
На даний момент на території скиту розташований Хрестовоздвиженський монастир Української Православної Церкви Київського Патріархату. Ну а вище монастиря розташований один з найгарніше карпатських водоспадів - Манявський водоспад. Правда дістатися туди можна лише пішки, подолавши відстань близько 7 км. по гірських стежках.
Як дістатися
Від Івано-Франківська через Лисець та Богородчани до с. Гвіздець, там звертаємо праворуч, а в с. Маркова - ліворуч.
Коментарі