Шешори

16842 Переглядів

Опис

Шешори-1555965715Перша письмова згадка про Шешори належить до 1445 року, хоча поселення існувало й раніше, в епоху кам’яного віку. У 1993 році археологи виявили тут кам’яні знаряддя, вік яких — 10 тис. років.

До Шешорів з Косова 12 км. Можна поїхати автобусом, а можна йти пішки з села Города через гори Криничний і Клива (12 км). Відстань до Івано-Франківська 95 км, Коломиї — 30 км.

Шешори — мальовниче гуцульське село, що розтяглося на кілька кілометрів уздовж гірської річки Пістиньки, яка відома своїми водоспадами. Шешорський Гук — один з найкрасивіших у Карпатах водоспадів з висотою падіння 5 м та площею 0.5 га. Над ним завжди стоїть хмара водяного пилу, гуркіт потрясає скелі.

Над водоспадами розкинулося містечко — літня турбаза «Сріблясті водоспади» та санаторій-профілакторій «Шешори», в якому лікують хвороби серцево-судинної та периферійної нервової системи, захворювання шлунково-кишкового тракту та суглобів.

Шешори — традиційний осередок художнього ткацтва. Кожну хату прикрашають рушники, подушки, скатерки, верети, виконані місцевими народними майстрами.

Відомі Шешори і барвистими вишивками, виконаними хрестиком та низзю. В музейній кімнаті у школі можна побачити твори народних умільців цього села.

В 1817 році тут діяв загін опришків під керівництвом Мозорука з Прокурави. В загоні перебували мешканці Шешорів — Ф. Слижук, М. Мельник та інші.

Саме у Шешорах у 1932 році народилася популярна пісня «Гуцулка Ксеня». Написав її студент Роман Савицький, присвятивши тій, що полонила його юне серце, — дочці лісничого Оксані Бурачинській...

В 1936 році жителі села на власні кошти побудували пам’ятник Т. Г. Шевченку.

У Шешорах бували Т. Франко, син І. Франка (1963-1964 рр.); Є. Козак, композитор (1965-1967 рр.); С. Пушик, письменник (1972 р.); І. Боднарчук, педагог, письменник і громадський діяч у діаспорі (1938-1944 рр.) та інші.

У Шешорах живуть славетна авторка тканих рушників, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка Г. Василащук та самодіяльна поетеса і композитор О. Василащук.

Пам’ятки природи: урочище Лебедин з однойменним озером на висоті 650 м, площа заповідної території 45 га; тут росте багато лікарських рослин. Красою відзначається урочище Петричіла. За Шешорівським лісництвом закріплено 2682 га лісу.
Заповідне урочище Лебедин (з однойменним озером на висоті 650 м. н.р.м.); урочища Коров’єк, Черлинек, Верхній та Нижній Бруснєк, Петричило, Росохата, Пісковита, Глигул... Та для справжніх поціновувачів, Шешори – це не тільки приголомшлива природа, а й відомий осередок художнього ткацтва та лікування від багатьох хвороб серцево-судинної системи, периферійнох нервової системи, захворювання ШКТ (шлунково-кишкового тракту) та суглобів.

Шешори Карта

Коментарі

  • Іванна 19.08.2014

    Котедж супер! Це все наклепи.

  • Людмила, Львів 06.03.2013

    Відпочивали в приватній садибі "Забава" в червні 2012 року невеликим колективом "Львівенерго". Всі просто в захваті. Гарні номери, чисто, оздоблення кімнат в гуцульському стилі. Велике спасибі пану Олегу за гостинність і чудовий відпочинок.

  • Мар'яна, Львів 06.08.2012

    Відпочинок у приватній садибі Забава був супер.Господарі, пан Олег і пані Віта дуже приємні люди.Нас зустріли, поселили ще провели екскурсію по горах.Картинка в інтернеті відповідає дійсності, у номерах дуже чисто, інтер 'єр у гуцульському стилі. Відпочили дуже гарно тільки були мало часу, наступного року сплануємо відпочинок на довше і обов' язково поїдемо у ПРИВАТНУ САДИБУ ЗАБАВА.

  • ika 02.07.2012

    Жахлива Приватна садиба «Забава» котедж в Шешорах. Мій відгук самий негативний, не довіряйте господарю котеджу (Роману Дмитровичу). Я забронювала цей котедж і внесла передплату, що б ви розуміли я живу у Києві і мені їхати до Шешор 9 годин на авто. Я попередила, що приїду в певний час. Коли ми приїхали нас не хто не чекав і взагалі нікого не було крім БУДІВЕЛЬНИКІВ які будували дім в 2 метрах від котеджу. Жити було там не можливо. Прокидатися під звуки циркулярної пили та бензопили не найприємніше, що хотілось почути на відпочинку. Гарна альтанка, яка є на фото завалена цеглою в дворі теж усе в цеглі і перед вхідними дверми гора будівельної дошки та авто будівельників. Так як ми приїхали з дітьми, то слухати «розмови» будівельників дуже погано для дітей. Коли я почала дзвонити Роману Дмитровичу він був дуже обурений тим, що я не хочу жити в цьому котеджу. Під час розмови вияснилось, що він знаходиться в іншому селі і повернути кошти він зараз не може. Так ми з ним і боролися впродовж двох днів поки не почали переходити на взаємні образи. На третій день завдяки нашій боротьбі ми повернули наші кошти. НЕ ЇДЬТЕ ВІДПОЧИВАТИ В ЦЕЙ КОТЕДЖ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ДО ТАКОГО НЕ ЧЕСНОГО ГОСПОДАРЯ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ГАНЬБА РОМАНУ ДМИТРОВИЧУ ТИМОФІЇВУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! P.S. Кого цікавлять фото , як зараз виглядає котедж пишіть я вам вишлю. Я Вам пишу для того,щоб інші люди не попали в таку ж халепу, в яку попали ми. Відпочинок чотирьох днів був зіпсований