_стежка.jpg?1309964425)
Сонячна, або Царська, стежка починається біля південної стіни Лівадійського палацу. Загальна її довжина - 7,6 км. Унікальність цієї стежки в тому, що гірськими схилами вона проходить практично горизонтально і не вимагає спеціальної підготовки й екіпірування. Та йдучи нею серед вікових соснових і ялівцевих дерев, можна спостерігати надзвичайної краси панорамні види Південного берега. Дорогою зустрінуться: альтанка-напівротонда, збудована в 1843 р. за розпорядженням генерал-губернатора Південного краю графа М.Воронцова; внизу буде великий (42га) чудовий Парк Нижньої Ореанди, закладений більше ста років тому; там же - храм Покрова Пресвятої Богородиці, збудований у кавказько-візантійському стилі. Нарешті, зустрінеться нижня дорога, від якої на гору Св. Миколая веде інша відома стежка - Курчатівська. Вона йде на підйом і тому буде складнішою, ніж Сонячна; за Ай-Нікола і скелею Білоголовою починається парк, а терренкур, навпаки, закінчується перед маєтком «Ай-Тодор», колишнім особняком великого князя Костянтина Романова (зараз це один із корпусів санаторію ім. Р. Люксембург).
Боткінська стежка прокладена на початку XX ст. видатним російським лікарем-терапевтом С Боткіним, який вважав, що саме гірські прогулянки можуть значно зміцнити організм людини. До початку стежки можна дістатися від Ялти будь-яким видом транспорту, який іде верхньою трасою до повороту на Галявину Казок і до зоопарку «Казка»; далі - вгору дорогою до дороговказу «Боткінська стежка». Довжина маршруту - 7 км (2-2,5 год). Це також найпологіша з кримських гірських прогулянкових стежок, тому вимагає лише мінімальної фізичної підготовки і зручного спортивного одягу та взуття. Шлях проходить через водоспад Яузлар, далі - по мосту через р.Яузлар до роздоріжжя: праворуч стежка повертає до каньйону водоспаду; ліворуч - продовжується основна стежка. Через 5-10хв -ще один невеликий водоспад Яузлар (верхній), потім скеля Ставрі-Кая. Через 30-40 хв шляху ліворуч від стежки будуть дерев'яні сходинки. Спустившись ними і пройшовши ще 30 м, ви потрапите на Ставрі-Кая, де можна закінчити маршрут.
Штангеївська стежка починається від вершини Ставрі-Кая (потрібно повернутися до дерев'яних сходинок, спуститися ними і повернути на ліву стежку). Прогулянка Штан-геївською стежкою потребує від вас значних зусиль і вищого рівня підготовки. На ній є одне досить небезпечне місце - так звана «чорна стежинка» шириною всього їм, видовбана у скелі. Спускатися нею потрібно повільно й обережно. Від неї до водоспаду залишиться йти сорок хвилин, спускаючись насолоджуйтесь чудовими видами Ялти та лісистих схилів Кримських гір. Наближаючись до водоспаду, стежка починає звиватися і, нарешті, закінчується.
Таракташська стежка - найшвидший і надзвичайно мальовничий пішохідний маршрут з Ай-Петринської яйли до Ялти. Маршрут починається вгорі, біля притулку «Ай-Петрі», й закінчується біля водоспаду Учан-Су. Спуск при цьому досить стрімкий і вимагає гарного взуття та середнього рівня фізичної підготовки. Загальна довжина - 8 км (2-2,5 год). У зворотному напрямі цим маршрутом майже ніхто не користується через стомливість підйому. А піднятися на Ай-Петрі можна за допомогою канатної дороги з Місхора. Отже, від турпритулку йдете трасою у бік Бахчисараю близько 100 м, потім, повернувши праворуч, проходите повз будиночок лісника. Через 15- 20хв знову поворот праворуч - із дороги на стежку, яка виведе на південний схил Головного пасма. Звідси й починається стрімкий спуск до водоспаду Учан-Су.
Урочище Таракташ з однойменною скелею - це зсувна сходина Ай-Петринської яйли, яка розташована через 4 км на захід від оклиці Ялти. Сама скеля досить примітна: вона вузька, висока і дуже нагадує листковий пиріг (така скеля у Криму єдина!). Стежка спочатку поведе вас через лощину, а потім виведе через один пролом - Таракташські ворота - і через піший, дещо менший -Таракташську кватирку. Далі стежкою вниз до водоспаду залишиться менше години ходу. Таракташська стежка закінчується приблизно через 100 м від нижньої частини водоспаду Учан-Су, перетинаючись 11 ІІІгангеївською стежкою. Місце легко впізнатии: поряд урвище, металеві поручні і лавка. Сгежка ліворуч - до верхніх ванн водоспаду, а права стежка виведе до дороги на Ялту, до автостоянки та ресторану «Учан-Су». Голіцинська 
стежка бере початок на південно-західному березі Зеленої бухти (Судак-Лиман), під північним схилом масиву Хоба-Кая. Огинаючи мис, вона приводить до одного з чудес Нового Світу - гігантського природного гроту, вибитого у скелях морськими хвилями. Висота «стелі» гроту досягає 25-30 м! Від прохолодної раковини гроту стрежка веде на захід, під південні урвища Хоба-Каї - у світ брилового хаосу, похмурих тіснин і циклопічних сходів, вибитих у скелі.
Спуск приводить до пляжу Синьої бухти, закінченням якої на заході є вузький, витягнутий далеко в море мис Капчик. У середній частині його наскрізь пронизує галерея Наскрізного гроту - природна печера 77 м завдовжки, закладена по тектонічному розлому. Стежка піднімається на вододіл мису Капчик - і перед вами відкривається прекрасна панорама Блакитної бухти (Делік-Лиман, «Дірява бухта»), над якою величними руїнами готичного собору здіймаються скелі масиву Караул-Оба. Обладнана стежка закінчується біля західного входу до Наскрізного гроту. Звідси, здається, зовсім недалеко до Царського пляжу, але подальший шлях не кожному під силу. Легше повернутися назад і пройти до Царського пляжу через гирло Сухої балки. Повернутися в сел. Новий Світ можна або Голіцинською стежкою, або стежкою на північ (північний схід), а ще можна піднятися стрімкою лісовою стежкою до вершини Караул-Оба, щоб на власні очі побачити дивовижні урочища: похмурий отвір «Пекла», з якого виривається струмінь крижаного повітря, і привітні майданчики «Раю» («Парадизу») із мальовничими гаями і лугами - серед скель Зуб, Слон, Диванна, Падаюча.
Коментарі