Є місця, до яких треба звикнути, щоб полюбити їх. Сонячна Долина не з цього ряду -вона захоплює з першої зустрічі. Не всіх, звичайно, а лише тих, кого не привертають галасливі курорти й уторовані дороги. Кому більше подобаються безлюдні бухти серед пустельних пагорбів, дикі кручі, стрімкі стежини до скелястих вершин.
З якого б боку ви не під'їхали до долини, ще здалека вас «зустрічає» гора Порсук-Кая -величезна ізольована скеля, що височить над шосе. Вхід у долину «охороняє» хребет Ель-тиген із трьома зубцями-«баштами», за ними видніє гора Ечкі-Даг. Найвища «башта» має вгорі ефектний наскрізний отвір, чому й має назву Делікли-Кая («Дірява скеля»).
Поблизу Сонячної Долини чудові можливості для відпочинку, прогулянок, турпоходів.
Цікава прогулянка до Делікли-Кая. Наскрізний отвір, через який просвічує небо, добре видно, якщо обійти скелю з північного заходу. Поряд із Делікли-Кая, з іншого боку стрімкого русла «водоспаду», хребет утворює ще одну групу мальовничих круч. Це Сейран-Кая. На верхньому - виділяється камінь, що нагадує жінку в покривалі. Звичайно, є й легенда - про молоду жінку, безвинно вбиту ревнивим чоловіком. Нижче пробивається джерело Ельтиген, що забезпечує питною водою долину; тут же бере початок Козська річка. Нижче за течією на лівому березі привертають до себе увагу дві розташовані поряд своєрідні вершини - Теке-Атанг і конусоподібна Сююрю-Кая.
Коментарі