На західній стороні мису Айя можна занурюватися тільки з катера. Берег тут є практично вертикальною стіною, іноді навіть з негативним ухилом. Така ж картина спостерігається і під водою. В деяких місцях стінка йде на глибину 50 м і глибше.
Найвідоміший об'єкт для занурень тут - Ушаківська стінка. В цьому місці гори вертикально спускаються до моря. Висота прямовисної стінки над рівнем моря близько 300 м, підводна частина з виступом - до 70 м. З боку моря на ній виразно видно численні сліди від ядер, що залишилися на скелі після артилерійських навчань канонірів російської ескадри XIX ст. А на дні, на глибині 35-40 м, можна знайти гарматні ядра з кораблів адмірала Ушакова. Згодом по цій скелі неодноразово проводили торпедні стрільби радянські підводні човни. У вертикальній стінці є декілька ущелин, 2 м завширшки, що розширяються донизу. Деякі - досить глибокі, світло могутнього ліхтаря навіть не досягає їх країв. Порода скелі - м'який вапняк. Іноді видно відсутність цілого горизонтального шару стіни над ґрунтом (підмитий течіями). Після 30 м освітленість помітно знижується. В не дуже сонячний день на глибині 40 м вже густі сутінки.
Одна з печер отримала назву «Печера Дракона». Вона знаходиться на глибині дещо більше 20 м. Печера довга, орієнтована майже горизонтально, з невеликим ухилом до ґрунту. Пройшовши метрів 50, потрапляєш у склепінчасту печеру, що має свій вихід у море. Неподалік від виходу можна побачити незвичайний камінь - він немов прикріплений до зведення. У світлі ліхтаря камінь дуже нагадує велику голову дракона з вискаленою пащею. Саме тому печера отримала таку назву. Вхід до печери розташований біля підніжжя високої прямовисної скелі. На ній трапляються обвали, тому відвідувати це місце після дощів і в зимовий час не рекомендується.
Ближче до Балаклави, біля першої прямовисної скелі урочища Інжир, є стінка з негативним ухилом. У результаті давнього обвалу прибережних скельних порід утворилася стінка, що опускається на 18 м нижче за рівень моря. Останні 2-3 м вона йде під берег, утворюючи стінку з негативним ухилом. У заглиблення, що утворилося, можна заплисти на 3-4 м. Тваринний світ тут досить багатий. Крім звичних мешканців можна зустріти камбалу, кефаль, миня. На ґрунті глибина досягає 23 м. Дно піщане, з невеликим камінням.
Балаклавська бухта з давніх часів привертала мореплавців, даючи захист від буревіїв і штормів. Але чимало було і тих, хто не встиг вчасно сховатися від стихії. Біля прямовисних скель Балаклавського мису, на горі якого розташована генуезька фортеця, знайшов вічний притулок не один корабель. Тільки під час шторму 2 листопада 1854 р. біля Балаклави загинуло багато кораблів. Тому все дно густо встелене деталями шхун. Металу так багато, що навіть компас відмовляється працювати. Глибини - від 6 до 13 м. Назва місця говорить саме за себе - Шайтан.
Коментарі