Мис Тарханкут - оптимальне місце для дайвінгу. Це обумовлено його географічним положенням. Головна особливість Тарханкуту полягає в тому, що тут дайвер не залежить від примхів природи і завжди зможе знайти місце для занурення відповідно до своєї кваліфікації та інтересів. Дайви здійснюються з човна або берега. В цьому районі нараховується більше 50 місць для занурень. У сел. Оленівка функціонує декілька компресорів, також є дайв-центри, які працюють цілий рік і мають гарний прокатний парк спорядження, розрахований на місцеві умови та специфіку.
На Атлеші знаходиться найнижче розташована печера Криму. Вхід до неї - на глибині 10 м.
Мис Чуча. Тунель Малого Атлеша. Ніхто не знає, чому це місце так називається. Крізь всю товщу мису проходить 98-метровий тунель, пробитий хвилями. Ними можна проплисти на невеликому катері чи гумовому човні. Приблизно посередині в його зведенні пробитий колодязь, крізь який проникає сонячне світло. Саме тут знімалися фільми «Пірати XX століття», «Акванавти» (на дні збереглися металоконструкції від підводного «міста»), а також підводні кадри фільму
«Груба посадка». На дні знаходиться «пробка від Чорного моря» - бетонний мертвий якір із залишком ланцюга (він круглий і дивно нагадує гігантську пробку від ванни). Увага! В літній період бухта є місцем проходження плавзасобів.
Паралельно до тунеля на Малому Атлеші € вхід у стіні. Зовні здається, що він глухий. Довжина - 100 м. Тунель має З зали, які по ходу звужуються по всій довжині; є надго-ліений простір, відсутні відгалуження. Особливістю цього маршруту є незручний спуск -занурення краще здійснювати з човна і поєднати з відвідинами тунелю, що знаходиться поруч. Ліхтарі обов'язкові.
«Алея вождів». Найпопулярнішим місцем для занурень з аквалангом на Тарханкуті вважається так звана «Алея вождів» - підводна галерея бюстів партійних керівників СРСР і відомих діячів мистецтва. «Алея» розташована на 13-метровій глибині (близько 100 м від берега) в урочищі Великий Атлеш. Поряд з «Алеєю» встановлена табличка, напис на якій свідчить, що галерею відкрив 25 серпня 1992 р. донецький дайвер Володимир Бору-менський. Підводна галерея складається з двох «залів». В одному «залі» розміщені бюсти вождів, а в іншому - бюсти діячів мистецтва. Дай-вери щорічно поповнюють галерею новими експонатами.
Не менш популярне так зване «Блюдце» -значне скупчення скельних уламків з великим природним басейном, сполученим із морем підводним проходом. Завдяки цій особливості тут можна без побоювання входити у воду, навіть якщо море не зовсім спокійне.
Грот Нептуна - наймальовничіше місце у скелях Атлеша. Всередині має два зали, в одному з яких є купіль. Пронирюючи через арковий звід (глибина - 1,5 м, довжина - 1 м), ви опинитеся у відкритому морі.
«Крокодил» - скеля, яка нагадує крокодила, що сповзає у море. Під «лапами» -гігантськими кам'яними стовпами - безліч підводних лабіринтів. Під водою дуже красиво в сонячну погоду у другій половині дня. Глибини - від 4 до 15 м. Маршрут починається від «лап» і тягнеться вздовж стінки до входу в грот Нептуна. Від скелі «Крокодил» в море йде найкрасивіше пасмо, багате гарними каньйонами і невеликими амфітеатрами. На лівому боці пасма на глибині 12 м клубом «Акватик» встановлений символ Донбасу - «Пальма Мерцалова» 2 м заввишки, а ще лівіше, через 30 метрів, розташований «Нескучний сад», що складається з декількох фігур казкових і міфологічних персонажів - «богиня Аврора», «Русалка», «Царівна-жаба» і т.д.
«Бухта Чудес» знаходиться ліворуч від скелі «Крокодил». Це одна з найкрасивіших бухт узбережжя. Праворуч знаходиться «Мале Блюдце» з двома підводними входами на глибинах 8 і 4м. Більш глибокий вхід б печерою декілька метрів завдовжки і діаметром близько 1 м. У центрі бухти, біля стінки на глибині 4 м, є грот близько 4-5 м завдовжки, який закінчується дуже вузьким проходом на поверхню. Вхід у повному спорядженні небезпечний!
У бухті на дні встановлена бетонна чотирикінцева зірка 1,5 х 1,5 м (її «проміння» вказують на сторони світу) з пам'ятною табличкою. На виході з бухти -два штучних рифи «Гравіцапа», що є бетонними пірамідами розміром 0,7х0,7м. Напроти бухти, на глибині 20 м, лежить автомобіль «крайслер», що впав з 30-метрової скелі у 2007 р.
Каверна «Без назви». Розташована на мисі Тарханкут, поряд зі старим покинутим риб-колгоспом. Вхід до підводної каверни знаходиться на глибині 5 м. Діаметр входу - 20 м, довжина -5 м; під стелею є надголівне повітря; можна оглянути надголівний простір.
Скеля Черепаха. На Атлеші, неподалік від рибколгоспу у бік маяка є скеля Черепаха, а за нею - самотня скеля Катерина (навпроти під скелями б'є джерело).
Неподалік від скелі Черепаха є незвичайне місце, яке має назву «Пляшечка» чи «Монастир». За 20 м від берега розташований острівець із завалом каміння. Посередині цього острова невелике озеро. Це верхній вхід, під яким ховається прохід - вертикальний спуск під воду, що закінчується внизу на глибині 11 м печерою, з якої є два виходи у відкрите море: перший -на глибині 5 м, другий - на глибині 11м. Якщо ви плануєте відвідати це місце, захопіть із собою ліхтар.
У темних куточках печери можна побачити незвичайних підводних мешканців. Пополудні сонячне проміння проникає під воду і підсвічує місце, створюючи ефект «храму». Дно в цьому районі теж чудове: за винятком невеликого каміння, що обросло мідіями, переважає пісок, на якому бавляться піщані краби.
Бухта Чудова. На думку деяких учених, бухта є залишком стародавнього коралового рифу. Про це свідчить своєрідна структура берега, представлена завалом гострого чорного каміння, якому ерозія надала форму шпильок. У бухті є досить велика підводна арка. Неподалік від неї знаходиться непомітнийіз поверхні води вхід до гроту Кохання. Сам вхід маленький - у нього майже проходить маленький катер. Однак всередині печера збільшується, досягаючи 15 м завширшки, 25 м завдовжки і 3 м заввишки.
В дальньому її кінці розташований гальковий пляжик, на якому можуть поміститися тільки двоє.
«Алея якорів». У районі мису Тарханкут дно усіяне якорями, що лежать на глибині близько 25 м. «Алею якорів» біля Тарханкут-ського маяка заснував, зібрав і оберігає дайв-клуб «Пелікан». Вісімнадцять якорів різних епох розташовано в логічній послідовності в дуже цікавих ландшафтних місцях. Особливість цього маршруту - змінні течії та сезонність: восени всі якорі, які можна вкрасти, лягають на «зимівлю», відходячи далеко до берегів Туреччини, а навесні знову повертаються на колишнє місце.
У районі Маяка на мисі Тарханкут - єдине місце, де скелеутворення починаються з Зм і йдуть на глибину до 20-30 м на декілька миль у море. Дуже зручне місце для нічних дайвів -рух уздовж стіни. При кожному зануренні можна побачити крабів, скатів, морських окунів.
Бухта Очеретай приєднується до південної частини урочища Джангуль. Вона відома двома речами: газопроводом і колодязем. Із цієї бухти виходить підводний газопровід Чорно-морськ - Одеса. Через це купання і занурення в бухті теоретично заборонені. Глибини невеликі, дно рівне. Пляж гальковий. У бухті знаходиться одне з небагатьох на Тарханкуті джерел прісної води. Колодязь розташований за п'ятдесят метрів від моря.
У бухті Печерній, яка знаходиться у районі Джангульського обвального узбережжя, можна відвідати печеру Бурун-Коба. Довжина печери - 17м, площа - 75 кв. м. Головна галерея печери напівзатоплена. Глибина її коливається від 0,7 до 4 м. Висота зведення - від 1 до 2,5 м. Дно галереї вкрите вапняковими глибами зведення, що завалилося. У шторм відвідини печери дуже небезпечні, оскільки тут виникає сильна течія. Поряд із карстовою порожниною Бурун-Коба розташована печера Громихайло. Під час шторму вода, що надходить, як поршнем стискає повітря в дальній частині підземелля. Прориваючись крізь товщу води до виходу, воно видає дуже гучні звуки. Звідси й назва печери. У південній частині бухти Печерної розташована печера Південна, довжина якої 12 м, ширина - 2 м, висота - 5,5 м.
Неподалік від емтЧорноморське на глибині від 3 до 7 м імовірно лежать залишки мінного транспорту «Буг», 1891 р, збудування. 12 листопада 1920 р. в результаті навігаційної помилки "Буг" зазнав краху і затонув у районі Ак-Мечеті (стара назва Чорноморського). Під водою навколо величезного підводного каменя безладно розкидані елементи палуби і бортів, палубної огорожі, труба, ілюмінатори. Одне із занурень, що надовго запам'ятається можна зробити у відомій Красній печері (Кизил-Коба) біля с Перевальне під Сімферополем. На відстані близько 600 м від входу в печеру знаходиться перший сифон, за яким починається заводнена частина печери. Кизил-Коба дуже гарна для кейв-дайверів. Невеликі глибини й казкова краса зроблять цю підводну подорож яскравою і незабутньою.
Коментарі