Кременець - Почаїв - Загір'я - Заложці - Оліїв - Зборів (78 км)
Маршрут проходить по пересіченій місцевості (асфальтовані дороги) переважно у Кременецьких горах.
ВАРТО ПОДИВИТИСЯ НА МАРШРУТІ
Кременець (вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1226 р.). Руїни двох башт і стін Кременецького замка-фортеці; Богоявленський монастир з костьолом і келіями; костьол францисканського монастиря, перебудований у 1832 р. у Миколаївський собор; Будинок колегіуму; Уніатська церква (1630 р.); Музей польського поета Ю.Словацького знаходиться в будинку, де сім'я Словацьких проживала в 1814-1828 pp. У центрі міста - Замкова гора, вона ж - Бона (з вершини якої відкривається чудовий вид околиць), і гора Черча. У східній частині міста - Дівочі скелі з печерою, що височіють над Кременцем. (За легендою, саме звідси під час чергового набігу татарських орд декілька дівчат, не бажаючи потрапити в полон і пережити ганьбу, зв'язавшись між собою косами, кинулися у прірву.)
На захід від міста - мальовничі гори Бужа, Гостра, Маслятин і Страхова. Усі вони не перевищують 200 м і є філіалом заповідника «Медобори».
Почаїв. На 75-метровому горбі видніє Свято-Успенська Почаївська лавра - друга за значенням (після Києво-Печерської) православна святиня України. На її території знаходиться печерна церква з нетлінними останками ігумена Іова і комплекс споруд, які відносяться до пам'яток архітектури XVIII—XIXст. Серед них - Успенський собор із чудотворною іконою Пресвятої Богородиці, 64-метрова дзвіниця, Троїцький собор та ін. Неподалік - джерело з чудотворною водою (вона лікує від багатьох хвороб), що б'є з того місця, де на ґрунті залишився відбиток правої стопи Пресвятої Богородиці. В Почаєві збереглася дерев'яна Покровська церква і церква Усіх Святих, побудована у стилі бароко.
Туту 1649р. відбулася битва з'єднаного козацько-татарського війська (Б.Хмельницького і хана Іслам-Гирея III) з польським військом під командуванням короля Яна II Казимира (Зборівська битва). Музей Зборівської битви; пам'ятник Б.Хмельницькому; Преображенська церква із дзвіницею і міська ратуша (XX ст.).
Коментарі