Скала-Подільський замок — оборонна споруда в смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Це стародавня споруда, яка одразу впаде Вам в око. Сірі руїни пережили часи розквіту та занепаду. Перетерпіли спустошення татар і турків, польське владарювання та жахи війни. Пам'ятка архітектури національного значення. Замок розташований на високій скелі на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку — глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею — в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст. Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір'я на господарське і парадне.
Давня назва замку і поселення при ньому - Скала над Збручем. Відоме з часів Київської Русі. Перший дерев'яний замок, на думку багатьох дослідників, збудований на місці давньоруського городища і зруйнований в часи монголо-татарського нашестя. 1331 тогочасні власники Поділля литовські князі Коріятовичі звели кам'яний замок. 1393 його здобув литовський князь Вітольд. Від 1430 Скала (нині Скала-Подільська) — адміністративний центр староства, королівський населений пункт із замком як оборонно-житловим осередком, за історичними джерелами в поданні Михайла Грушевського — потужна фортеця. Від 1515 замок — власність кам'янецького старости С. Лянцкоронського, згодом — сандомирського воєводи, який його перебудував й укріпив.
На початку XVI століття Внаслідок майже щорічних татарських навал (1502, 1503, 1507, 1511, 1513 рр.) замок у Скалі вкрай занепав. У 1515 р. польський король Сигізмунд передав його у підпорядкування Кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Воєначальник посилив його гарнізонта арсенал гарматного озброєння. Але вже в 1516 р. під час наймасовішої з початку XVI ст. татарської навали місто і замок були спалені дощенту. Замок відбудовували, але татари ще кілька разів плюндрували твердиню, а напад волохів у 1538 р. остаточно її понищив. Якісно нова перебудова в Скалі розпочалася в середині XVI ст. і здійснювалася за модерною новоголандською системою замку бастіонного типу з потужним артилерійським озброєнням. Замок був захищений скелями та річкою з трьох боків і лише з півдня був доступним. З цього боку викопали глибокий рів, запустили в нього води Збруча, звели кам'яні стіни, В'їзну башту з підйомним мостом та монолітну Порохову башту.
На початку XVI століття Внаслідок майже щорічних татарських навал (1502, 1503, 1507, 1511, 1513 рр.) замок у Скалі вкрай занепав. У 1515 р. польський король Сигізмунд передав його у підпорядкування Кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Воєначальник посилив його гарнізонта арсенал гарматного озброєння. Але вже в 1516 р. під час наймасовішої з початку XVI ст. татарської навали місто і замок були спалені дощенту. Замок відбудовували, але татари ще кілька разів плюндрували твердиню, а напад волохів у 1538 р. остаточно її понищив. Якісно нова перебудова в Скалі розпочалася в середині XVI ст. і здійснювалася за модерною новоголандською системою замку бастіонного типу з потужним артилерійським озброєнням. Замок був захищений скелями та річкою з трьох боків і лише з півдня був доступним. З цього боку викопали глибокий рів, запустили в нього води Збруча, звели кам'яні стіни, В'їзну башту з підйомним мостом та монолітну Порохову башту.
У 1620 р. Скалі довелось витримати облогу турецької армії, яка розгромила перед тим польське військо на Цецорі. І хоча фортеця була сильно пошкоджена попередньою облогою волохів, захопити її туркам не вдалося. А от в 1648 р. козацькі війська Богдана Хмельницького таки здобули твердиню і вигнали звідти польський гарнізон. Значних руйнувань замок зазнав у 1657 р., коли ним володів трансільванський князь Д'єрдь II Ракоці. А після захоплення у 1672 р. турками Поділля замок у Скалі остаточно занепав і вже не відбудовувався. У першій половині 18 століття скальський староста А. Тарло відбудував на рештках попередньої будівлі палац у бароковому стилі, оздоблений білокам'яним декором. Через кілька років після завершення будівництва палац спалила блискавка. У літописі за 1765 р. є згадка, що “...через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і зараз він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови”.
Від кінця 18 століття до 1939 замок — власність родини Голуховських, які звели у місті окремий палац і заклали навколо парк. У 1930-ті влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, проведені архітектонічні обміри. У наступні роки замок розбирали на будівельні матеріали. Житель Скали Олесь Степовий 1930 р. писав, що з порохової вежі були, за переказами, підземні ходи на всі боки. Крім того, стверджує, що польський письменник Крашевський в повісті “Болєщице” згадує про місцевий замок в подіях ХІІ ст. В наш час збереглися чотириярусна порохова вежа, частина оборонних мурів, руїни вежі над Збручем та рештки палацу з залишками кам'яного орнаменту.
Як дістатись
• громадським транспортом:
До смт. Скала-Подільська найкраще їхати автобусом Тернопіль — Скала-Подільська від центрального автовокзалу.
•власним транспортом:
від Києва автомобілем до Тернополя трасою М-06, далі трасою М-19 (Брест — Чернівці) до смт. Товсте і повернути ліворуч в напрямку Кам'янця-Подільського.
Коментарі