Резиденція буковинських митрополитів

Резиденція буковинських митрополитів у Чернівцях
Резиденція митрополитів Буковини - це архітектурний комплекс - перлина Чернівців і вершина творчості відомого чеського архітектора і вченого Йозефа Главки.
Резиденція являє собою врівноважену групу з трьох головних будівель навколо гарній площі. На чолі цього простору розташована резиденція митрополита з капличкою.
По боках - семінарія та будинок для приїжджих. Ансамбль органічно доповнено церквою, а його кульмінацією стали куполи і башти.
Чеський архітектор, випускник Віденської академії художніх мистецтв Йозеф Главка в 1860 році створює проект майбутньої резиденції, а в 1864 починає її будівництво.
Спорудження такої резиденції стало подією виняткового значення для Чернівців і тривало майже вісімнадцять років.
У цьому маленькому містечку навіть було відкрито два цегельних та один черепичний заводи, які виробляли свою продукцію тільки для потреб резиденції, а також нові каменоломні.
Кожна цеглина окремо вимірювався і перевірялася на звук. А майстер мав право класти не більше ста штук на день, з Відня, Праги та інших міст Австро-Угорщини прибули відомі майстри і будівельники.
Церква Трьох Святителів Григорія Богослова, Іоанна Златоустого і Василя Великого Взагалі існує тільки одна споруда, створене з такого ж цегли вірменська церква в Чернівцях, яку, до речі, також спроектував Главку.
Художнім оформленням інтер'єрів ансамблю, їх розробкою та втіленням в життя займалися Карл Йобст і Карлом Свобода.
Мармурова зала, прикрашений різними породами мармуру червоно-рожевих і коричневих тонів, вважався одним з найкрасивіших у всій Європі.
Була відомою в ті часи і синодальна бібліотека.
Проте в 1944 році сталася велика пожежа, який в Україну прирівнюють до Неронова в Римі. Повністю згоріла синодальна бібліотека.

Це стало однією з найбільш серйозних культурних втрат для української держави.
А нинішній Мармурова зала плід роботи реставраторів, які створили вдалу копію попереднього.
Однак при пожежі втрачено дві велетенських люстри загальною вагою 1,5 тонни, що прикрашали розписної триярусний купол дубового стелі; фрески Карла Свободи, який зобразив в арках між алебастровими колонами історію буковинської православної церкви, створеної Гакманом.
Більше пощастило залу засідань Священного синоду, відомому як Червоний. Він залишився майже таким, яким був з перших днів свого існування. Стіни прикрашені китайським червоним шовком і венеціанськими дзеркалами.
Семінарія Під ногами древній паркет, блискучий відтінками дуба, липи і червоного бука, а над головою різьблена стеля, схожий на розписі пасхальних писанок.
А з усіх вікон видно різноманітні башти та шпилі, куполи та фігурні карнизи, чудові багатоступеневі фронтони та даху, прикрашені орнаментом із глазурованої черепиці восьми квітів.
Будинок для гостей можна дізнатися за високою багатоярусної вежі з годинником, що завершується куполом, схожим на шапку Мономаха.
За резиденцією розвернувся унікальний ботанічний сад, який створювався одночасно з основними будівлями резиденції і було закладено в проекті Главки.
Будинок для приїжджих гостей І хоча більшість насаджень з того часу змінилося, однак ландшафтне планування збереглося: в центрі ставок з романтичним гротом, а перед головним фасадом корпусу бронзовий бюст Йозефа Главки з фонтанами по боках.
Студенти і жителі міста кажуть, що в давні часи в цьому кам'яному гроті під замком відбували своє покарання недбайливі студенти теологічного факультету, який з часу його заснування був одним з ведучих.
Інші кажуть, що там був вхід в підземний тунель, по якому можна було пройти півміста. У наші дні в саду збереглися рідкісні породи дерев: коркове, тюльпанове, червоний бук, магнолії, катальпи, ясен, пірамідальна туя і тис, за які в свій час Буковина платила данину Туреччині.
Колись цю красу доповнювали і інші мешканці саду: павичі, лебеді, косулі.
Тепер тут можна зустріти тільки білок і звичних для українців птахів.

А старий дев'ятиметровий колодязь, який також стояв в саду, з якого, кажуть, подавали митрополитам мінеральну воду, висох після невдалих дренажних робіт у 1970-х роках.
Однак Главку побудував не тільки дивно красива споруда, яке навіть чехи визнають перлиною архітектурного мистецтва, а й продумав план його будівництва настільки точно, що навіть сучасні фахівці схиляються перед його майстерністю. Волога, що випаровується завдяки акація і розробленої дренажної системи під шаром гравію, запобігає руйнуванню цегли.
Саме Главку заклав у проекті насадження акацій, які не тільки прикрашають двір резиденції, а й здатні за допомогою коренів висмоктувати воду, яка підходить до фундаментів стін.
А труби, які відводять воду з даху, проведені за спеціальним підземному каналу.
До ансамблю резиденції належить і Церква Трьох Святителів Григорія Богослова, Іоанна Златоустого і Василя Великого.
Хоча в 1940-х роках її, як і інші церкви, закрили, а в 1950-х створили в ній електронно-обчислювальний центр, вона все-таки щасливо пережила релігійні міжусобиці.
Ця церковне життя в ній відновилася в 1991 році. Кажуть, що акустика в її стінах найкраща в Україну. Сьогодні в цій церкві проходять своє навчання студенти-теологи Чернівецького університету, про які завжди ходили по місту легенди, навіяні заборонами.

Куполи головних воріт Теологічний факультет почав функціонувати в Чернівецькому університеті з часу його заснування в 1875 році.
Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році та приєднання Північної Буковини до Румунського королівства університет в 1940 році вважався румунським вищим навчальним закладом.
У 1940 році після возз'єднання Північної Буковини з Україною університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання.
У 1989 році Чернівецькому університетові присвоєно ім'я видатного українського письменника Буковини, провісника українського національного відродження в краї Юрія Федьковича.
Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
У жовтні 1999 року Чернівецький університет прийнято в почесні члени Міжнародної організації університетів «Рhi Beta Delta" (СШA).
Сьогодні в приміщенні колишньої резиденції розмістилися три факультети Чернівецького національного університету - теологічний, філософський і юридичний.
Студенти та викладачі теологічного факультету в даний час досліджують проблеми стану і перспектив міжконфесійних відносин на території Західної України, феномен релігійності, ставлення церкви і держави.
Унікальність цього факультету полягає в тому, що він є єдиним теологічним факультетом в системі вищої світської освіти України.
Враховуючи загальне державне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки,
Указом Президента України від 11 вересня 2000 року № 1059/200 Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Резиденція буковинських митрополитів карта