Замок Хотин (Хотинська фортеця) - величезна фортеця з часів середньовіччя (X-XVIII), зберігає в собі багато історичних фактів і значних подій для України, гордість Буковини. Складається з чотирьох оборонних веж (в'їзні башти), палацу коменданта (знаходиться між двома частими замкового двору - північного і південного), церкви з фрагментами розпису XVI століття. На початку XI століття князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, у тому числі Хотин. Довгий час фортеця була форпостом Галицько-Волинського князівства, важливим оборонним пунктом Придністров'я. Розташована на кручах високого правого берега Дністра, на перехресті торгових шляхів. Укріплення замку охороняли важливу переправу на Дністрі і стримували грабіжницькі напади степових кочівників. Князь Данило Галицький, хоч і вимушений був підкоритися Золотій орді, не відмовився від боротьби з нею. Він посилено будував нові і укріплював старі фортеці. Виконуючи його волю, в Хотині в 40-50-х роках XIII століття замість дерев'яних укріплень збудували кам'яні. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там, де сьогодні стоїть північна вежа (найпотужніша і неприступна) і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж віків її неодноразово реконструювали та розширювали, завойовники руйнували і її знову відбудовували.
У XVI ст. її зміцнює молдавський король Стефан III, будучи в складі Молдавського князівства, замок розширений у південному напрямку. Після занепаду Молдавського князівства місто і фортеця перейшли до рук турків, які ще більше посилюють оборонну міць фортеці. У 1621 році під Хотином об'єднані польсько-українські загони розбили 150-тисячну турецьку армію, що вважалася непереможною. Вирішальну роль зіграло 40-тисячне козацьке військо гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Ось як описує битву очевидець і учасник битви Ян Собеський: "Більше 60 гармат гриміли безперервно, небо палало, а в повітрі висів дим, земля тремтіла, стогнали стіни, скелі розпадались на куски. Що бачило око протягом дня, того не описати. Не можна висловити точно, з яким завзяттям і мужністю, або скоріше відчаєм билися обидві сторони ". Султан Осман II був змушений 9 жовтня 1621 р. укласти з представниками Речі Посполитої Хотинський мир. Після Хотинського миру фортеця була повернена молдавським господарям, проте Хотин залишився під владою турків, які у XVIII столітті звели нову фортецю із земляними ровами і бастіонами. Близько восьми великих битв пройшло під стінами замку, які змінювали не тільки історію Хотина, а й Україну.
У 1826 місту Хотину був наданий герб: в золотому полі срібна тривежева цитадель, супроводжена вгорі срібним рівномірним хрестиком над двома схрещеними шаблями - символами захисту краю від ворогів. На передній вежі півмісяць на держаку, а на держаках обох крайніх веж - застромлені бунчуки. Після приєднання Бессарабії до Росії кріпосна мечеть була перетворена на церкву Олександра Невського. До 1000-річчя фортеці проведена реставрація.
Корисна інформація:
Дістатися до кріпосного комплексу можна, наприклад, з боку Чернівців, нікуди не звертаючи, весь час їхати прямо, до покажчика з відповідним написом. Звернувши з головної дороги, і проїхавши метрів триста до шлагбаума, де треба заплатити 3 гривні за паркування, і ви у кінцевої мети поїздки. Тут же водночас ви побачите пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному. На цій же стоянці, а також в касі заповідника, можна придбати сувеніри та літературу, скористатися послугами екскурсовода.
Коментарі