Херсонську, Миколаївську і Одеську області об'єднує територіальна близькість і розташування на березі Чорного моря. На узбережжі цих областей море досить мілководне (до 15 м), і лише на відстані декількох миль від берега глибина збільшується до 25-30 м. Дно скрізь піщане, з великою кількістю мулових відкладень унаслідок впадання в Чорне море таких великих річок, як Дніпро, Південний Буг, Дністер і Дунай. Більшість дайв-сайтів цього регіону - затонулі судна.
Тендрівська коса витягнута в північно-західному напрямі на 65 км, її ширина -до 1,8 км. Від материка коса відокремлена Тен-дрівською затокою. Виникла в результаті морської акумуляції піску і черепашника. В західній частині коси в Тендрівську затоку врізається півострів Білі Кучугури. Смуга пляжів добре сформована вздовж морського узбережжя і майже відсутня з лагунного боку. Тендрівська коса покрита розрідженою трав'янистою рослинністю і чагарниками. Велика частина острова входить до складу Чорноморського біосферного заповідника.
У районі Тендрівської та Кинбурнської кіс і в акваторії острова Березань безліч залишків затоплених кораблів різних історичних періодів. Для ознайомлювального дайвінгу пропонуються залишки німецького літака «Ju-52», есмінця «Фрунзе», ескадреного броненосця «Чесма», колісний буксир, баржі в районі Білих Кучугур.
В Одеській затоці дайверами добре освоєні румунський транспорт "Суліна", що торпедувався радянським підводним човном у 1942р., і радянський військовий транспорт "Брянськ", загиблий у результаті двох атак німецької авіації в 1941р. «Суліна» лежить на рівному кілі. Ідеально збереглися внутрішні приміщення судна, машинне відділення, надбудова. За бажанням можна пройти маршрути декількох рівнів складності - від простих до екстремальних. На глибині видимість 3-8 м. Дальність - 5 миль від берега, глибина - 14-24 м. «Брянськ» лежить рівно на глибині 15 м. Вибухом снаряду з корабля зірвало рульову рубку, але основна частина добре збереглася. Окрім цих кораблів, біля Одеси для дайве-рів можуть бути цікавими колісний пароплав «Дюренштайн» (загинув у 1941 p.; глибина -23 м), торпедні катери «Віфорул» і «Вігелія», судно «Патагонія». Західніше Затоки доступні транспорт «Зальцбург» (загинув у 1942 p.; глибина - 13 м) і «Теодоріх» (загинув у 1942 р.; глибина - 14 м), а також шхуна «Анкара» (загинула в 1943 р. і лежить на глибині 14 м). Зовсім недавно в районі Одеси знайшли поки не ідентифікований парусний дерев'яний корабель (приблизно XIX ст.).
Острів Зміїний, розташований навпроти гирла Дунаю, був відомий ще старогрецьким мореплавцям. З античних часів на острові жили люди, тут знаходився головний храм Ахілла.Як додатковий доказ цього факту біля острова на глибині близько 20 м розташований Амфорний схил, усіяний античною і середньовічною керамікою. Поряд зі Зміїним лежить підірваний на міні в 1942 р. радянський підводний човен Щ-212. Носова частина лежить дещо осторонь від субмарини. Рубка пошкоджена - ймовірно, вибухом. Усі люки відкриті. Глибина залягання - 32 м. Підвищення над ґрунтом - 6 м.
Ближче до західної частини острова лежить кормова частина есмінця «Лейтенант Зацарен-ний». Корабель підірвався на міні 17 червня 1917 р. Носова частина затонула відразу, а кормову намагалися дотягнути до острова. Тут глибина близько 27 м. Об'єкт лежить із невеликим креном на правий борт. Верхня палуба місцями провалилася, відкривши додаткові оглядові люки до машинного відділення і кубриків. Гвинти повністю увійшли в мул. Дно навколо усіяне розкиданими вугільними брикетами. Носову частину есмінця знайшли тільки в 2007 р. на відстані близько 2,5 миль від кормової частини - на глибині 36 м зі східного боку острова.
Ще в акваторії Зміїного проводяться занурення на транспорт «Олег» і невпізнане судно 1907 року. В останньому випадку глибина занурення - 30-37м. «1907» -дуже мальовничий рек з величезним штурвалом у рубці, схожій на купол. За рек зачепилася безліч риболовних сіток. Частина з них висить, як театральна завіса, яка підтримується на плаву сталевими і алюмінієвими кулями, що додають судну казковості. Посередині река лежить величезний гвинт.
Слід пам'ятати, що в районі острова Зміїний дуже сильні течії. Температура біля дна близько 6-7 °С, термоклин зазвичай знаходиться в районі 15 м. Прозорість води через близькість Дунаю різко відрізняється від звичної для Чорного моря в гірший бік і часто має зеленуватий відтінок.
Окрім Чорного моря, в південних областях можна здійснювати занурення в нижніх течіях Дніпра, Південного Бугу, Дністра і Дунаю, в Дніпровсько-Бузькому лимані. Унаслідок підвищення рівня Чорного моря з античних часів частково під водою виявилися старогрецькі поселення - Ольвія (в Бузькому лимані), Борис-феніда (на острові Березань), Тірас (в Дністровському лимані). Цікаві занурення в плавнях дельти Дніпра, в нижній течії Південного Бугу (нижче Олександрівки), де його течія стає більш повільною. В Інтернеті є пропозиції з дайвінгу навіть на Бузьких порогах у районі Мігеї. Крім того, в північній частині Миколаївської області здобувають граніт - там є затоплені кар'єри. Так, в тій же Мігеї є затоплений кар'єр з озером глибиною 42 м.
Охочим зануритися у води Дунаю слід пам'ятати, що Дунай - прикордонна річка, а отже, відпочиваючим тут доведеться дотримуватися цілої низки обмежень. Українсько-румунська межа проходить головним гирлом Дунаю - Килійським. Ширина Килійського іирла в деяких місцях досягає 500 м, а глибина - до 50 м. Лівий берег його в окремих місцях дещо підвищений, дно мулисте. (початку Килійський рукав тече по одному руслу. Потім до м.Вилкове він двічі гілкується їм рукави, що омивають заплавні острови. Від Пилкового починається дельта Килійського рукава, що розгалужується на декілька проток. Між протоками утворюються великі острови. Води Дунаю несуть багато мулу, внаслідок чого постійно відбувається наростання Килійської дельти, утворення нових островів, зміна глибин у гирлах і занесення деяких з них. Береги Дунаю в дельтовому районі невисокі, але, як правило, стрімкі і лише в окремих місцях пологі, болотисті. Прибережна м'яка рослинність розвинена слабко. Глибини в різних рукавах - від 5-7 до 13 м.
Рівень води в дельті Дунаю змінюється в результаті впливу згінних і нагінних вітрів. Ці коливання можуть досягати 60см. Швидкість течії складає 30-40см/с. Усі рукави гирла під час впадання в море розливаються в мілководні дельтові затоки шириною 2-3 км і глибиною 0,5 -1,5 м, в окремих випадках - 2 м. Сольовий режим тут мінливий у зв'язку коливанням величини стоку річки і вітрових течій.
У Дельті Дунаю можна зустріти таких рідкісних для наших водоймищ риб, як білуга, осетер, севрюга, а також оселедець, сом, сазан, жереха, стерлядь, миньок, не кажучи вже про звичні для всіх водоймищ України судака, щуку і бідьш дрібні риби.
Коментарі