Дайвінг у Дніпропетровській та Запорізькій областях

7769 Переглядів

Опис

У межах Дніпропетровської та Запорізької облас­тей основний об'єкт для дайвінгу, звичайно ж, Дніпро. Саме на ділянці між цими містами зна­ходилися відомі Дніпровські пороги. Порожиста ділянка мала довжину більше 65 км і ширину до 1 км, а загальний перепад висот складав більше 30 м. Після спорудження Дніпрогесу виявилося, що Дніпровське водосховище не привело до значного підтоплення заплави. Його загальна довжина складає 129 км, макси­мальна ширина досягає 7 км, а середня гли­бина -8м (максимальна -59 м).

Окрім геологічних визначних пам'яток і слі­дів людської діяльності у вигляді затонулих суден і споруд, в Дніпрі досить часто знаходять залишки доісторичних тварин (бізонів, турів, мамонтів, шерстистих носорогів). Так, їх не­одноразово бачили під Дніпродзержинськом, на глибині 6-8 м, а також нижче за Запо­ріжжя - на таких же глибинах. Цілком віро­гідне їх виявлення і між Дніпропетровськом і Запоріжжям.

Неподалік від Дніпропетровська, в районі Осокорової балки, дайвери знайшли дореволю­ційну пристань довжиною понад 60 м, що зато­нула після пожежі в 1965 р.

Після створення Дніпровського водосхо­вища багато невеликих островів виявилися затопленими. На одному з таких островів - ост­рові Кухарева - знайдені залишки якоїсь будови, архітектура якої нагадує укріпну спо­руду. Стіни будівлі більше 70 м завдовжки і до З м заввишки. Товщина стін досягає 1 м. Час­тина стін зруйнована, але водні мешканці обжили їх, зробивши своїм надійним притул­ком. Глибина - 13 м.

Найцікавішим місцем річки, звичайно, є ділянка, на якій розташовані острови Таволжанський (частково затоплений) і Перун (повністю зниклий під водою). Острів Перун є гранітною скелею довжиною близько 150-200м зі схилами, що стрімко обриваються; верхня частина зникла під водою, але лише на 1,5м, глибина біля підніжжя - 33м. Видимістьу цьому місці в теплу пору року не більше 1-2 м. Постійна легка течія несе невелику сус­пензію мулу. З північного боку острова є печера Зміїна.

На затоплених територіях знаходилося чимало сіл, у яких найміцнішими спорудами зазвичай були церкви. Дайв-інструктор Юрій Батаєв із Запоріжжя знайшов фундаменти цер­ков у затоплених селах Августинівка і Андріївка. Окрім церков із прибудовами, збереглися залишки паркану навколо церковної території.

У1920 р. під час відступу під натиском Чер­воної Армії війська Н. Махна підірвали одну з найкрасивіших архітектурних споруд того часу - Кичкаський міст, який був єдиною заліз­ничною артерією, що сполучала південь Укра­їни з центром. Разом із частиною моста у глибінь річки пішов ешелон із боєприпасами та медикаментами. Після спорудження дамби глибина в цьому місці складає 54-58 м. Скуп­чення металоконструкцій та уламків вагонів полюбляють підводні мешканці. І зараз тут нерідко можна зустріти сомів-старожилів вагою 40 кг і більше.

Дайвінгу цьому місці - справжній екстрим. До речі, воно згадується у Візантійських літопи­сах з 905 р. Тут проходила Крарійська пере­права - згодом названа Кичкаською. Саме в цьому місці половці, печеніги, а потім татари чекали на каравани кораблів русичів і варягів. Тут зручніше за все було нападати, оскільки стріли легко перелітали на протилежний берег. Отже, окрім залишків ешелону, в цих місцях можуть бути знайдені більш стародавні арте­факти. Оскільки дно дуже замулене, то дрібні знахідки малоймовірні, хіба що на вершинах кам'яних виступах порогів.

На ділянці, яку старі лоцмани називали «Вовчим гирлом», було знайдене дерев'яне судно. Судно лежить на скелі з невеликим кре ном на лівий борт на глибині 31-35 м. Імовірно судно було збудовано в кінці XIX - початку XXст. Добре зберігся кнехт, кріпильні кільця для такелажу.

Одним із найгарніших місць на Дніпрі є балки Наумова і Громушина на острові Хортиця. В районі цих балок часто знаходять фрагменти ліпних посудин із орнаментом (містять подрібнену мушлю), кераміку епохи бронзи, скіфської та черняхівської культур, предмети середньовічного часу.  Найчисленніші знахідки належать до подій російсько-турецької війни 1735-1739рр., коли біля острова Хортиця була побудована верф, на якій збиралися кораблі для Дніпровської веслової флотилії, частина якої ту же і базувалася. Це суднові якорі, деталі суден, чавунні ядра для гармат різного калібру, в'язаний картечний картуз, суднові ковані цвяхи, дубовий блок такелажу, окований залізною смугою із крюком, деталі від замків кременевих рушниць. У1999 і 2004 роках тут були знайдені і підняті на поверхню запорізька чайка і бригантина XVIII ст.

Дуже цікаві занурення у старому руслі Дні­пра, навпроти Хортиці. Виходи гранітних скель утворюють найкрасивіший рельєф дна з гро­тами і окремими печерками, які відвідують соми та інші риби Дніпра. По руслу зустріча­ються глибини до 20 м і практично завжди сильна течія, яка ще і помітно посилюється у разі скидання води на дамбі. Берег тут має вигнуту форму, тому біля узбережжя спостері­гається досить сильна протитечія, яка відчува­ється вже на 8-метровій глибині. Дно по руслу є суцільним гранітним пасмом, і при дрифті доводиться постійно стежити, щоб не налетіти на каміння.

У районі острова Хортиця по старому руслу Дніпра знаходиться також несамохідна баржа, яка затонула поблизу гранітного кар'єра. Судно лежить із диферентом на ніс. Корма, за низь­кого рівня води у Дніпрі, у верхній точці вкрита менше ніж на метр. А носова частина знахо­диться на глибині 10 м. Хоча всі люки на баржі нідкриті, їх діаметр не дозволяє потрапити до трюму, не знявши спорядження. До того ж і.і будь-якого неправильного руху багаторіч­ний мул робить видимість у трюмі нульовою.

Нижче за Запоріжжя Дніпро стає більш мілким. Дно переважно піщане, з невели­ким поодиноким камінням. Одним із цікавих ііінктів тут є десантний катер часів Великої Вітчизняної війни. Лежить він на глибині 12 м и районі с.Розумівка.

Цікавим є також занурення у плавнях біля с.Каневського, що за 20 км від Запоріжжя. Тут багато проток, що сполучають основне русло річки з витоком Каховського водосховища. Глибини у протоках від 2 до 15 м, зустрічаються ями до 18 м. Завдяки сильній течії, навіть у холодну зиму, коли основне русло річки замерзає, протоки майже завжди відкриті або тільки злегка вкриті тонким шаром криги. Багато ділянок тут значно закорчовані - цим обумовлена велика кількість різноманітної риби.

Нижче розташоване Каховське водосховище, що амикає Дніпровський Каскад. Саша водосховища площею 2155 кв.км простягається на території Запорізької, Дніпропетровської і Херсонської областей. Його довжина складає 238 км, максимальна ширина досягає 24,2 км, а середня глибина - 8,5 м (максимальна -до 36м).

Влітку (особливо з липня по вересень) у Дні­прі через цвітіння води видимість не переви­щує їм. Тому, окрім Дніпра, місцеві дайвери активно опановують кар'єри. Найбільш попу­лярний Ново-Миколаївський кар'єр, розташо­ваний неподалік від с.Сурсько-Литовське. Гранична глибина там - 53м, а глибше 10м температура не піднімається вище 4-5 °С. Вода дуже прозора, видимість може досягати 20 м. Доступ на кар'єр платний. Також цікаві занурення в Рибальському гранітному кар'єрі біля Дніпропетровська, в затоплених кар'єрах Кривого Рогу, в Мокрянському кар'єрі під Запоріжжям.

Дайвінг у Дніпропетровській та Запорізькій областях Карта

Коментарі