Донецька область. На півночі області у Краснолиманському районі можна відвідати Голубі озера. Місця привабливі для підводних фотографів. Глибина - 4-10м, але в багатьох місцях грунку не видно під товстим шаром трави. Періодично зустрічаються ями незрозумілого походження і глибини з непрозорою водою всередині - мабуть, в цих місцях виходять якісь гази, тому і трава тут не росте. За межами ям видимість 2-2,5 м. Озера зариблені товстолобиком та амуром, зустрічаються екземпляри довжиною до 1 м і вагою до 30 кг.
Слід пам'ятати, що згідно зі ст. 47 Водного кодексу України загальне водокористування (у тому числі й плавання з аквалангом) здійснюється громадянами безкоштовно, якщо інше не передбачено рішенням місцевих Рад. Також місцеві Ради з метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього середовища та інших передбачених законом причин можуть заборонити окремі види водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх територіях. На водних об'єктах, наданих в оренду, водокористування допускається на умовах, встановлених орендарем, узгоджених із місцевими органами влади. Якщо орендар не ознайомив населення з умовами водокористування, то загальне водокористування вважається дозволеним без обмежень.
Вуглегірське водосховище - технологічне водоймище Вуглегірської ТЕС. Дуже цікаве місце з безліччю різноманітних сайтів на невеликій площі. Видимість зазвичай гарна, близько 8 м у холодну пору року, але досить швидко може впасти до 0. Середня видимість - 2-4 м. Взимку спостерігається максимальна видимість до 15 м. Глибина -до 30-40 м. На дні переважають мул і суспензії. Є невеликі течії та магнітні аномалії. Дуже багато сіток, причому вони спускаються до 10-метрової глибини. Влітку і восени можна спостерігати великі зграї окуня (до тисячі особин). Вважається, що водосховище, разом із декількома водоймищами, що знаходяться поруч, є єдиним місцем на лівому березі Дніпра, де можна зустріти вугрів. Найвідоміший дайв-сайт Вуглегірського водосховища - «Атлантида». Так називається старий водозабір Вуглегірської ТЕС. Це цілий підводний комплекс із бетонних, кам'яних і металевих споруд, каналів, шлюзів, башт, драбин, доріг висотою близько 12 м. Дещо менший за розмірами комплекс утворює насосна станція. Решта дайв-сайтів: лісоповал обплутаний сітками; фрагмент залізниці з тупиком; галявини вугрів; канал (максимальна глибина - 20 м); колгоспний сад; старе русло річки із залишками стійок від дерев'яного містка; село; будинок; ліс.
Комсомольський кар'єр біля м.Старобешеве є одним із найглибших в Україні - його глибина близько 100м. Максимальна видимість - до 15м. Як і в усіх глибоких кар'єрах, нижче термоклину вода практично завжди близько 4°С. Кар'єр розташований на території діючого підприємства, тож, щоб туди потрапити, необхідно заздалегідь одержати перепустку. Вхід у воду - зі спеціального понтону. На мілководді уздовж південного берега багато поодиноких дерев і кущів різних форм і розмірів, верхівки деяких навіть стирчать над водою. Під водою дерева покриті неначе снігом шаром легкого білястого мулу, - повне відчуття зимової казки. На півночі від понтону навалено багато коліс від БілАЗів. До глибини 8 м у водоймищі буйна зелена рослинність, у ній водиться багато червоноперок та окуней, зустрічаються щуки. Глибше 12 м рослинність поступово зникає, схил стає стрімкішим і йде виступами вниз, далі - суцільне каміння та легкий мул. Приблизно після 33-35 м ііидимість різко погіршується.
Новотроїцький кар'єр. Вхід у воду -мулисто-піщане дно. Прозорість у поверхневих шарах води не більше 1 м. Каміння покрите ювстим шаром якнайтоншого білого мулу; температура води вгорі 18 °С, нижче 8 м, швидко шижується до 4°С на глибині 20-25 м.Дивитися особливо нічого, окрім затоплених тополь і кущів. Як екосистема водоймище тільки формується, водоростей майже немає. Імовірна і/шбина -близько 60м.
Анадольський кар'єр. Сам кар'єр невеликий - метрів 300 в діаметрі; один бік високий і уривистий, другий - більш пологий, тільки п одному місці є під'їзд з і невеликим майданчиком. Підводний ландшафт складається з безлічі глиб граніту, дно місцями замулене, берег - майже вертикальна стінка; в місці пкоду дорога продовжується і під водою, захо-дичи у глибінь водоймища. Кар'єр неглибокий: максимальна глибина - 11м; температура -близько 15 °С, прозорість - 3-4м. Підводної рослинності майже немає (є затоплений гайок), із риб зустрічаються тільки окуні. На дні можна побачити металоконструкцію у вигляді башти, десь лежить ківш екскаватора.
Горлівський кар'єр - водоймище майже і центрі міста. Рельєф - як біля звичайного кар'єра. Кам'яні стінки досить замулені; простір від берега досередніх глибин приблизно до 15м, значно засмічено. Максимальна глибина - 37м.
Температура внизу - близько 5-6°С. Під водою відзначаються могутні магнітні аномалії.
Будьонівський кар'єр (м.Зугрес). Досить "молодий" кам'яний кар'єр. До нього йде більш-менш прийнятна дорога, що дозволяї підіхати до самої води. По берегах і у воді відсутня рослинність, немає навіть очеретів. Вода досить прозора, глибина до 10м. На дні спостерігаються досить мальовничі завали каміння, яке колись добувалось у цьому кар'єрі. Все дно і каміння вкриті шаром мулу. Тут же розкидані шматки тросів, силового кабелю, ресори від вантажівок. Мешканців водоймища практично немає, хоча місцеві рибалки стверджують, що тут водяться «великі карасі».
Павлопольське водосховище. Найбільше водосховище на річці Кальміус. Місце примітне тим, що тут є вихід найстарішої гранітної плити, якій декілька мільйонів років. Навколо по берегах лісисті посадки, є невеликий хвойний бір. Видимість у різні пори року різна, на глибині більше 5-8 м видимість значно погіршується. Дно вкрите мулом. В деяких місцях водоймище має дуже гарну видимість і користується популярністю серед підводних мисливців. Зустрічаються на дні білі губки, чимось схожі на корали, а також великі за розміром морські бички, які, мабуть, піднялися з Азовського моря вгору за течією.
Окрім кар'єрів, на півдні області можна попірнати і в Азовському морі. Глибини в Азовському морі невеликі - до 12 м, дно піщане, з морських мешканців в основному бички, голки і невеликі молюски. Найпрозоріша вода зазвичай зі східного боку кіс. Це стосується також кіс Запорізької та Херсонської областей.
У районі Маріуполя на глибинах 7-9 м є залишки декількох затонулих ще в 1914 р. кораблів. Але оскільки Азовське море в цих місцях досить мілководне, кораблі переважно значно зруйновані штормами і засипані піском, що ускладнює їх пошук під водою. На останніх версіях лоцій ставлять значок «уламки судна, розкидані по дну».
За 6,7 миль від Маріуполя на глибині 8 метрів імовірно лежить німецький армійський пором типу «Ziebel», який підірвався на міні 28 липня 1942 р. Підвищення над ґрунтом 3 м.
Неподалік знаходиться також озброєний сейнер. Можливо, один із захоплених німцями радянських риболовних сейнерів, які після озброєння використовувалися як сторожові кораблі. Був затоплений 1 серпня 1943 р. групою радянських штурмовиків ІЛ-2. Глибина 7,2 м. Підвищення над ґрунтом 1,8 м.
За 15 миль на захід від М.Маріуполь (район Коса Крива - мис Широнський) на ґрунті лежить розколене на декілька частин судно. 6 припущення, що це пароплав «Immanuel», що підірвався на міні 29 або 30 липня 1943 р. і належав Німеччині. Глибина близько 9 м. Підвищення над ґрунтом близько 5м.
У районі Обіточної коси на великій відстані від берега лежить канонерський човен "Салгир", переобладнаний з парової баржі, що входив до складу врангелівської флотилії. Судно затонуло в результаті бою 15 вересня 1920р.
На південний схід від м.Генічеська по фунту розкидані уламки двох катерів «Хорватського морського легіону», які затонули у результаті детонації мін на борту 19-20 квітня 1942 р.
Коментарі