Бердичівський кляштор (монастир-фортеця) ордену Босих Кармелітів в 1627 році було засновано воєводою і генеральним старостою київського краю Янушем Тишкевичем в обітницю за звільнення з татарського полону. Основою кляштора став замок Тишкевича. У 1634 році Бердичівські кармеліти заклали "долинний" (підземний) Маріїнський костьолта інші будівлі. 22 липня 1642р. відкрився монастир.
Кляштор починає набувати значення великого економічного центру, разом з цим зростає значення і самого міста.
Ще в сорокових роках XVII століття між кармелітами і власниками м. Бердичева - патронами кляштору (Тішкевічамі) почалася тривала запекла боротьба за економічні позиції і гегемонію.
1648 року кляштор було майже повністю зруйнувано повстанцями в 1648 році, коли на Україні розпочалась революція за участю козаків. Фортеця босих кармелітів, разом з військовими силами воєводи Тишкевича, намагалася чинити опір козакам, але в бою під Махнівкою польські сили були розбиті, а кляштор і маєтки Тишкевичів взято загонами Хмельницького, що прямують в Зборів.
Кармелітам довелось тікати з Бердичева, і аж 1721 року ченцям вдалось відбудувати знищений монастир. Проте, відбудувавши монастир, вони були вигнаня послідовниками Януша Тишкевича. І тільки в 1717 році декретом Люблінського терміналу монастир було повернуто кармелітам.
Після смерті останнього кармеліта - батька Терезія Болеслава Штобрина - комуністична влада забрала монастир в державну власність. У верхньому костелі було створено музей, а в нижньому - атеїстичний кінотеатр. У 1941р., Безпосередньо перед німецьким нашестям на Радянський Союз, в монастирі виникла пожежа. Швидше за все, в його полум'ї загинула чудотворна ікона.
Протягом 1970-1980 рр. відбувалось відновлення та відбудова монастиря.
У 1991 році державні органи Житомира та Бердичева передали верхній і нижній костели монастиря католицькій громаді.
Коментарі