Маршрут починається від Ангарського перевалу. До початку маршруту можна доїхати на тролейбусі, маршрутному таксі чи автомобілі трасою Ялта - Сімферополь.
Від Ангарського перевалу підніматися вгору стежкою у східному напрямку. З лівого боку стежки (паралельно до неї) простягся довгий оборонний рів, що заріс невисоким лісом. Через 600 м, біля роздоріжжя, над лісом височить пам'ятник-обеліск. Біля обеліска стежка пересікає стару дорогу і йде в тому ж напрямі через буково-грабовий ліс. Далі починається спуск, а потім пологий підйом до кручі Пакхал-Кая. Слід піднятися на вершину цієї скелі (з північно-східного боку). З вершини Пакхал-Кая відкривається дивної краси панорама місцевості. Лише заради цього прекрасного виду сюди варто піднятися! Звідси чудово видно Чатирдаг. Внизу вдалині проходить стара скотопрогінна дорога, яка спочатку йде вгору праворуч, а потім повертає ліворуч. Ця дорога підходить до гори Тирки, від якої ущелиною можна дійти до водоспаду Джур-Джур. На видимій ділянці ця скотопрогінна дорога дуже довга, тому для скорочення шляху доведеться підніматися навпростець вгору, незважаючи на те, що цей підйом найскладніший на маршруті. Близько 5 км потрібно пересуватися відкритою місцевістю. Подолавши підйом, вийти на дорогу. Поряд березовий гай. Йти дорогою до кінця березового гаю, а потім по м'якій траві рухатися у східному напрямку. Далі треба спуститися з невеликої височини. Праворуч внизу - невелика ділянка беріз, а попереду - дорога, на яку і слід виходити. Всього яйлою потрібно пройти 5 км 100 м. Дорога тут рівна, майже без підйомів і спусків.
Ця ділянка яйли нагадує степову частину Криму. Праворуч край дороги - невелике озеро. Потім дорога розгалужується. Не звертаючи ліворуч, йти прямо вздовж сосен.
Паралельно до дороги ліворуч простягся кам'яний гребінь, що нагадує стіну. Це гарний орієнтир під час пересування в тумані, коли дорога поверне праворуч. Від повороту йти прямо, між рядами сосен.
Спуск з яйли починається у зниженому місці. Вузька стежина спочатку полога, а нижче, на одній із ділянок, досить стрімка...
Ось і річка... Тобто це права притока р. Східний Улу-Узень, яка бере початок на південному схилі гори Тирки. Відстань від крайки яйли до правої притоки - 2,5 км. До водоспаду Джур-Джур залишилося пройти ще 1840 м. За 10-15 хв пішки знаходиться місце, де річка з'єднується з притокою.
Якщо пройти ще півкілометри вгору, можна побачити маленькі водоспади. Далі слід іти лівим берегом. Через 250 кроків буде невеликий водоспад, який називається «Десяти-струменевий». Але така кількість струменів буває тільки влітку, а навесні з його верхнього майданчика вода падає вниз у вигляді суцільної широкої стрічки. Вище є декілька 5-7-метрових водоспадів, вони розташовані у глибокій тіснині Хап-Хал. Далі підніматися не варто: русло вже сухе - жодної краплини води. Назад повертатися тією ж стежкою.
Спустившись з уступу і перейшовши на правий берег річки, ви побачите величезний каскад. З висоти 60 м бурхливі потоки води з шумом котяться вниз по камінню.
Звідси й майже до самого водоспаду Джур-Джур стежка буде то наближатися, то віддаля тися від річки...
Якщо спуститися до нижнього майданчика водоспаду, можна помилуватися чудовим видом: вода падає з уступу 15 м суцільним потоком, міріадами струменів і бризок. Вона обдає прохолодним водяним пилом, заповнює кожний кут легенів, тому дихається тут легко-легко... Від водоспаду до автобусної зупинки - 2 км.
Коментарі