Гора Говерла

Гора Говерла-1506100317Хребет Чорногора є головним ландшафтної складової та популярним екскурсійним об'єктом Українських Карпат, який відвідують тисячі туристів, альпіністів і вчених з багатьох країн світу.
Говерла - найвища вершина Українських Карпат, висота 2060.8 м. Знаходиться у Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Окрім Говерли, тут знаходяться ще 4 вершини, висота яких перевищує 2000 метрів - Чорна Гора (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2013 м), Ребра (2002 м).

Говерла (2061м) - у перекладі з мадяр­ської «сніжна гора» - знаходиться на півден­ному сході Закарпатської області, на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Є декілька маршрутів підйому на Говерлу - з території Закарпатської та Івано-Франківської областей. Найпопулярніший маршрут почина­ється від турбази «Заросляк» (Івано-Франківська обл.), а найкрасивіший - прохо­дить лісовими масивами і гірськими схилами Рахівського району Закарпаття.

ЗАРОСЛЯК - ГОВЕРЛА

Маршрут починається від турбази «Зарос­ляк», до якої можна дістатися на автомобілі: їхати по шляху Ворохта - Верховина і звер­нути на дороговказі «Турбаза "Заросляк"». Від сел.Ворохта до турбази - 25 км.

Від турбази на вершину Говерли прокладено два маршрути. Один з них більш крутий, його довжина - 3,7 км; другий довший і пологі­ший - 4,3 км. Обидві стежки широкі, добре помітні, маршрути марковані. У сприятливу погоду підйом на Говерлу займає 2,5-3год. Спускатися можна шляхом підйому.

Вершина Говерли є невеликим пласким майданчиком, з якого відкривається незвичайної краси панорама. Звідси добре видно гірські селища, озера, струмочки і стежки, які віялом збігають з гір і губляться десь у лісистих схилах. А неповторне поєднання зелених і синіх відтінків віддалених вершин Карпатських хребтів назавжди залишається в пам'яті людей, що побували тут.

На Говерлу можна піднятися із с.Лазещина. Цей маршрут найдовший, але найлегший. Для під­йому на Говерлу тренованим туристам знадо­биться 9-Ю год. А тим, хто не має достатьої фізичної підготовки, варто запланувати на маршрут не менше 12 год. Починати сходження потрібно з самого ранку, щоб укластися у світ­ловий день.

Від пункту МНС до підніжжя гори йде дорога протяжністю близько 5 км. Щоб заощадити сили і час, по ній можна проїхати, попередньо домо­вившись із місцевим автовласником.

Тим, хто вирішив подорожувати до Говерли на власному авто, слід пам'ятати, що в'їзд на територію заповідника платний, а якість дороги дозволяє пересуватися тільки на позашляховиках. Місцеві жителі користуються УАЗами і ГАЗами.

Який би спосіб пересування ви не обрали - пішохідний чи на автотранспорті, - дорога приведе вас до покинутої турбази, біля якої є декілька житлових будиночків. Це Козьмещик. Від нього до вершини Говерли - 7,3 км. Звідси, власне, і починається саме сходження, що складається з декількох підйомів. , Перший - найдовший і найкрутіший. Багатьох він одразу стомлює, геть позбавляє сил, тому починати рух потрібно не поспішаючи, зупинятися для відпочинку і рівномірно розпо­діляти сили на весь маршрут. Стежка завертає ліворуч і йде у ліс, де починається другий під­йом. Він долається значно легше (швидким кроком - за півгодини).

На виході з лісу - галявина. З цього місця відкривається вид на справжні колиби і саму Говерлу. Далі починається новий підйом. Він теж проходить через ліс, однак більш низько­рослий, і декілька галявин (тут можна знайти суницю і малину). Протягом усього маршрутуна деревах і камінні нанесені помітки фарбою, тому заблукати практично неможливо.

Дуже цікаво спостерігати, як змінюється природа з підйомом на Говерлу. Рослинність зустрічається більш низькоросла, дерева змінюються на чагарники, а ближче до вершини росте тільки трава (тут можна побачити едельвейси). На галявинах дуже багато ягід: брусниця, суниця, чорниця і малина.Гора Говерла-1506100317

Ще один марш-кидок - і ви на галявині, яка поросла кущами ялівцю і чорниці. Звідси від­кривається прекрасний вид на навколишні долини та гору Петрос. Невелике плато виво­дить на досить крутий кам'янистий підйом, біля якого б'є джерело. Потім вас зустрічає безі­менна вершина (її висота близько 1850 м). За нею - невеликий спуск. І ось, нарешті, останній, достатньо крутий і довгий підйом на саму вер­шину Говерли. Спуск - шляхом підйому. Одразу - приємна новина: зворотний шлях долається набагато легше і швидше.

БОГДАН - ГОВЕРЛА

Початок маршруту - у центрі с Богдан. До самого села можна дістатися на автомобілі: їхати по шляху Рахів - Івано-Франківськ і повернути на відповідному дороговказі (від головної дороги до с.Богдан 10,8 км) або рей­совим автобусом Рахів - Богдан.

Від центра села рухатися автошляхом на за­хід уздовж р.Біла Тиса. Через 4,1 км - с Луги. Проїхавши 3,6 км, переїхати через міст і по­вернути на розі доріг на північ, вгору за течією р. Говерла. У цьому місці, поряд із продуктовим магазином, можна залишити автомобіль. Далі ґрунтова дорога проходить через контрольно-пропускний пункт (КПП) лісогосподарства. Вона тягнеться вздовж струмка, ніби повторюючи його русло, і через 3,5 км виводить до урочища, де зручно розташувався двоповерховий дерев'яний будиночок лісників. Від будиночка дорога проходить серед схилів, порослих хвойно-листяним лісом, а підіймаючись вгору, перетинає хвойну лісосмугу і виходить на від­криті схили. Ця частина маршруту закінчується виходом на плоскогір'я, яке розташоване на гірській дорозі (вододілі), що сполучає Петрос і Говерлу. Туристи називають це місце «пере­мичкою» (висота 1535 м). Протяжність лісо­возної дороги від лісопункту до «перемички» - 13 км. У цьому місці значна кількість туристів зупиняється, щоб переночу­вати, а вдосвіта знову розпочати сходження.

Від «перемички» до вершини Говерли майже 2 год ходу. Кам'яниста стежка веде на південний схід, через 500 м повертає на схід, а через 900 м підходить до роздоріжжя: ліво­руч - на вершину, праворуч - в обхід її. Наступні 500 м крутого підйому закінчуються виходом на хребет, який тягнеться зліва направо. По хребту проходить добре втоптана стежина. На вершині хребта потрібно повер­нути праворуч (вздовж стежки). З цього місця починається остання частина підйому. Ще небагато зусиль - і ось вона, вершина України!

Спуск з вершини проходить південно-східним схилом гори. Спочатку він досить крутий. Дістав­шись до рівної частини стежки, потрібно повер­нути праворуч, обійшовши гору з південого боку. Далі в західному і північно-західному напрямі траверсом повернутися до місця з'єднання сте­жок (близько 2 км). На ті 1,4 км, що залишилися до «перемички», ви витратите не більше 40 хв.

+ Додати свій відгук

Проживання в області